Інститути вистояли завдяки “старій” республіканській еліті. “Старій” не стільки за віком, скільки за стійкими сформованими відносинами й цінностями.
Інституційна (без)гарантія
Комунікацію
3 гранд-наративи України 112
Желудок умнее мозга, потому что желудок умеет тошнить.
Мозг же глотает любую дрянь.
— Чингиз Торекулович Айтматов
Стратегічні наративи проти хайп-меседжів
Попри те що наратив активно обговорюється протягом останніх 5 років, сучасних теоретичних напрацювань, а особливо щодо використання наративу для моделювання/коригування поведінки не так і багато.
Якщо «погуглити», можна знайти статті, які переважно фокусуються на аналізі пратики, у той час як аналізу методології і методів впливу на зміну поведінки майже не приділена увага.
У загальному розумінні, наратив – це спосіб представлення і розуміння ситуації чи серії подій, які відображають чи просувають конкретну точку зору чи набір цінностей.
Таким чином, якщо окремі події та ключові повідомлення можуть існувати самі по собі, наратив – більш широкий, він охоплює загальне уявлення про роль та місце людини в світі, її переконання, принципи, мотиви, є відображенням структури психіки в історичному розвитку.
Таким чином, кожна подія та ключове повідомлення отримують фреймінг та праймінг відповідно до наративу. Враховуючи, що «немонетарні заходи більш впливові на зміну поведінки та ставлення», а також що наративи мають вплив на наміри змінити поведінку, знаючи наративи, можна передбачити дії та події або ж використовувати «чужі»/об’єктивні події для програмування точок зору і поведінки споживачів наративу.
Саме тому більш ефективно:
Continue readingРозповісти:
Кібербезпека починається з кібер/медіаграмотності
Підхід до концепції кіберзахисту. Я розробив цей підхід у жовтні 2015 році на запит центрального органу виконавчої влади. Підхід до концепції задає виключно орієнтири. Ділюся тою частиною, на яку вже не поширюються обмеження.
Зараз, відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.09.2020 № 392/2020 Про Стратегію національної безпеки України» планується розробка стратегії кіберзахисту. Тому можу поділитися підходом 5-річної давнини. Але найбільш суттєве – не те як будуть розроблені концепція, стратегія, план заходів, а як вони будуть реалізовуватися.
То ж, наявність гарних виконавців (“реалізаторів”) більш цінне за креативних стратегів.
Підхід до концепції кіберзахисту
Компоненти захисту від кібер-атак
Для ефективного захисту від кібер-атак необхідно три компоненти
- Технічні засоби захисту;
- Нетехнічні засоби попередження/захисту;
- Вчасне виявлення цільових об’єктів і орієнтовного часу атаки.
Технічні засоби – відіграють значну роль, становлять ядро системи кібербезпеки, але не є вирішальними.
Щоб забезпечити комплексний і ефективний захист необхідно починати з побудови «першої» лінії захисту
Виявлення слабких ланок безпеки – мінімізація «людського фактору»
- Захист від проникнення в мережі;
- Захист від ненавмисного «зливу» інформації;
- Захист від «вивідування» інформації;
- Захист від інформаційно-психологічних спецоперацій.
Ідентифікація груп тисків і впливів, які можуть здійснювати кібер-операції
- Визначення груп, які мають ресурси та схильні до кібер-атак;
- Моніторинг діяльності цих груп для виявлення цільових об’єктів атак і підготовки кібер-атак;
- Моніторинг інформаційного поля (медіа та соціальних мереж, у т.ч. Dark Web) для визначення цільових об’єктів;
- Оскільки початок кібер-атак починається з інформаційних операцій – моніторинг інформаційного поля для виявлення початку спланованих інформаційних кампаній (заходів нагнітання невдоволення, дестабілізації ситуації тощо) для прогнозування дати початку комплексних атак.
Найбільш ефективні засоби виявлення планування кібер-атак, зокрема цільових об’єктів
Open Source Intelligence (OSINT)
Дана методика використовується як з метою підвищення безпеки, так і з метою виявлення кібер-атак:
- Виявлення інформаційних загроз (зовнішньополітичнх і внутрішньополітичних), які направлені на вразливість органів державної влади;
- Аналіз доступної (публічної) інформації про органи державної влади – наприклад, поштові адреси, засоби зв’язку тощо;
- Моніторинг поширення намірів про кібер-атаки – наприклад, закликів тощо.
Human Intelligence (HUMINT)
Комплекс заходів, направлених на убезпечення співробітників органів державної влади від направлених на них інформаційно-психологічних операцій:
- Формування мережі контактів співробітників для виявлення слабких ланок захисту;
- Виявлення психологічно не стійких осіб, які можуть виступати об’єктами кібер-атак та інформаційно-психологічних операцій;
- Аналіз публічних профілів співробітників, через яких можуть бути здійснені кібер-атаки;
- Ідентифікація первинних сигналів (контактів), які містять ознаки «вивідування» інформації.
Практичні заходи попередження кібер-атак
Формування штабу кібер-захисту
Підготовча робота
- Вивчення зарубіжних концепцій і практик кібер-безпеки;
- Аналіз існуючих нормативних і технічних документів і практик для їх адаптації під сучасні виклики.
Попередні заходи
- Аналіз інформаційної присутності органів державної влади;
- Постійний моніторинг публічного поля на предмет початку інформаційно-психологічних операцій;
- Підготовка публічних профілів органів державної влади (присутності в публічному просторі) для мінімізації кібер-атак;
- Побудова сценаріїв і регламентів діяльності за основними напрямками кібер-атак:
- інформаційно-психологічні операції;
- «вивідування» інформації та ураження приватних технічних засобів зв’язку й техніки.
Проведення тренінгів
Для співробітників органів влади для підсилення «слабких ланок» захисту:
- Користування технічними засобами зв’язку;
- Правила поширення інформації про місце роботи в публічному і приватному просторах;
- Регламенти протидії тактикам маніпулювання і «вивідування».
Формування бази
Облік груп, які мають технічні засоби і приховані наміри до кібер-атак, їх постійний моніторинг.
Основна загроза для кібербезпеки – користувачі, що не мають достатнього рівня кібер/медіаграмотності
“Баг – это ошибка в человеческом мышлении”, – Mr. Robot
Компанія Positive Technologies (тут) щоквартально публікує звіти щодо кібер-атак. Так, в актуальному звіті “Актуальные киберугрозы: II квартал 2020 года” (тут) зазначається:
Медіавіруси – шкідливіші за програмне забезпечення
“Зачем покупать завод, если можно купить директора”, – Б.Березовский
Найкращі технічні засоби захисту безсилі проти дій співробітників:
- відкривання фішингових листів;
- завантаження піратського ПЗ;
- завантаження піратських медіа (фільми, ігри);
- перегляд сайтів із фейковими новинами та статятми;
- і тому подібне.
І це ми не ведемо мову про соціальну інженерію, жертвами якої стають люди з низьким рівнем медіаграмотності.
Реалізація даного підходу – надійний захист від шкоди, які можуть здійснити віруси на кшталт “Petya”.
Саме тому кібер/медіаграмотність – один із базових інструментів національної безпеки держави та суспільства.
Розповісти:
Написання брифів та адаптація повідомлень до різних аудиторій
Абсолютно кожна команда будь-якого Міністерства потребує таких елементарних, проте важливих документів як брифи. Для їх написання та ефективного комунікування потрібно слідувати певним правилам – про які й розповів короткостроковий експерт із Греції Янніс Камініс.
Перед тим, як сідати за написання брифу, варто згадати та взяти до уваги точку зору і позицію вашого керівника. Адже всі інформаційні повідомлення Міністерства повинні сходитися з думкою його лідерів. Для цього варто провести з керівниками інтерв’ю, при потребі зробити своє власне дослідження. Якщо ж питання лишилися – поверніться до них, і отримайте роз’яснення. Після того, як ви написали бриф, відправте його на затвердження керівників, внесіть правки. А вже потім ви можете спокійно рухатися у творчому напрямку.
Відповіді на наступні запитання допоможуть вам створити дійсно хороший та конструктивний бриф:
Розповісти:
Як підвищити ефективність комунікацій за допомогою моніторингу та контент-аналізу
Хоча мова у статті йтиме про урядові комунікації, розглянуті підходи повністю можуть затсосовувати комерційні організації. Також у статті не розглядаються моніторингові агенції, а лише автоматизовані сервіси моніторингу.
Моніторинг – незамінний інструмент у роботі прес-служб чи відділів комунікацій урядових установ, допомогою якого можна не лише оцінити свою діяльність, а й спланувати комунікації на майбутнє, підвищивши їх ефективність.
Також моніторинг може допомогти вам при потребі донести до керівництва важливість вашої роботи та побачити всю інформаційну картину дня.
Незважаючи на свою зовнішню простоту, організація процесу моніторингу потребує досить значних ресурсів – часових, людських, технічних. Звичайно, урядовці завжди можуть звернутися до інструментів аутсорсингу – тобто доручення виконання низки функцій стороннім організаціям, що зекономить час, не потребуватиме залучення й обслуговування додаткових технічних засобів і зосередитися безпосередньо на своїх прямих обов’язках.
Проте, організація моніторингу власними ресурсами також має свої переваги.
