Примітка

Ціна війни проти України: рахунок для росіян

У попередній публікації ми спробували оцінити, наскільки може вистачити росії грошей вести війну проти України і як влада європейських країн, уникаючи рішучих дій щодо обмеження постачання нафти і газу з рф, змушує європейців платити подвійну ціну за воєнну агресіє рф проти України. 

А яка економічна ціна для росіян?

Інститут народногосподарського прогнозування Російської академії наук (ІНП РАН) озвучив прогноз щодо стану економіки рф у 2022 році, результати якого свідчать про виразний вплив санкцій на макроекономічні показники рф. Експерти наголошують, що посилення торговельних обмежень зі сторони країн Заходу дуже сильно вдарить по російській економіці, а переорієнтація потоків на країни Сходу не буде швидкою: у 2021 р. на країни, що вже запровадили санкції стосовно рф, припадало 56% російського експорту товарів і послуг та 50% — імпорту. У той час як експорт та імпорт до країн ЄАЕС, Китаю та обмеженого кола т.зв. «дружніх країн» становив 29% та 37% від загального експорту та імпорту відповідно.

За оцінками експертів ІНП РАН, основні макроекономічні показники у 2022 році можуть бути наступні:

  • $130 млрд скорочення експорту;
  • $185 млрд скорочення імпорту;
  • 95 рублів за долар — середній курс;
  • на 14,2% впадуть доходи від підприємницької діяльності;
  • на 7,5% знизяться зарплати поза бюджетним сектором (у бюджетному залишаться незмінними);
  • на 12,5% знизиться дохід від власності;
  • на 6,7 млн. осіб зросте кількість безробітних, у тому числі 2,4 млн. внаслідок скорочення експорту і 4,3 млн. – від скорочення виробництва через розрив виробничих ланцюжків;
  • на 11,3% — падіння ВВП у базовому сценарії, з яких близько 3,5% зумовить скорочення імпорту.

На сьогодні це найбільш детальний прогноз з існуючих і його можна назвати середньозваженим у палітрі оприлюднених представниками економічного блоку влади та експертами прогнозів. Зокрема, щодо падіння ВВП протягом тижня маємо такий діапазон оцінок від представників влади та економістів рф :

Одним з визначальних факторів впливу на темпи розвитку  російської економіки є рівень інфляції. Центробанку рф, за підсумками року, очікує на інфляцію в діапазоні 18-23%. За даними Росстату, зараз рівень інфляції в річному вираженні досяг позначки 17,6% — максимум з 2002 року. Експерти Центру макроекономічного аналізу і короткотермінового прогнозування очікують до 20% у річному вимірі за результатами квітня. Як зазначила 29 квітня Е.Набіулліна, основним чинником високого інфляційного тиску є падіння пропозиції, спричинене зростанням витрат компаній на зміну логістики, імопртозаміщення, розбудову технологічних процесів та коригування бізнес-моделей. 

Що це все означає для пересічного громадянина рф?

  1. Падіння доходів. Тобто, в середньому на 10-11% скоротяться доходи бюджету, бізнесів і громадян — в т.ч. зарплати і соціальні виплати.

На днях міністр фінансів рф Антон Силуанов підтвердив, що закладеного на 2022 рік профіциту бюджету (1,1% ВВП) не буде, перевищення витрат над доходами федерального бюджету 2022 року становитиме щонайменше 1,6 трлн рублів, тобто з дефіцитом близько 1% ВВП. Основною причиною дефіциту є «антикризовий пакет» уряду, який оцінюється в 4 трлн. рублів, і він є основною причиною дефіцитного бюджету. Продовження росією війни проти України та запровадження нових санкцій зі сторони партнерів України, очікувано, призведе до збільшення цих витрат. Оскільки російський мінфін оголосив, що не планує залучати кошти на ринку облігацій федеральної позики, основними джерелами додаткових видатків на фінансування дефіциту стануть бюджетні.

На переконання старшого викладача Фінансового університету при уряді рф Олександра Сперкача, сума дефіциту у 1,6 трильйона рублів є дуже оптимістичним сценарієм в умовах продовження війни. Експерт переконаний, що витрати на її продовження та видатки на захоплені Росією території України навряд зможуть бути компенсовані навіть у випадку збереження поточних надприбутків від експорту енергоносіїв. Російський економіст Сергій Храпач зазначає, що у 2022-2023 році зростаючий дефіцит бюджету у першу чергу зумовить відчутне скорочення соціальних витрат. Ціну агресії Кремля відчує на собі кожен громадянин рф, оплативши її падінням рівня життя і добробуту.

  1. Економічна і технологічна відсталість.

Наслідки спаду даватимуться взнаки тривалий час: не складно порахувати, що у разі зростання ВВП рф у наступні роки в середньому на 1,5% на рік, росія потребуватиме 7-8 років для повернення до довоєнних темпів розвитку. Схожі оцінки висловлюють і російські експерти. Але це якщо рахувати суто математично і за умови подолання росією обмежень для відновлення економіки. За оцінками доктора економічних наук, керівника відділення макроекономіки та моделювання регіональних систем Центрального економіко-математичного інституту РАН Олени Устюжаніної, можливі три варіанти відновлення економіки рф до докризового рівня в умовах санкцій:

  • налагодження імпорту Росією через треті країни — наслідком стане подорожчання як самого виробництва через розбудову логістики, так і кінцевих товарів;
  • розвиток власних імпортозамісних технологій без можливості альтернативного імпорту — потребуватиме щонайменше 5-7 років інтенсивних видатків з бюджету для стимулювання російського виробника;
  • компромісний варіант — послаблення санкцій і поступовий розвиток імпортозаміщення.

На даний момент кон’юнктура сприяє розгляду першого варіанту як основного. Аналіз економічної активності рф на міжнародному треку свідчить, що росія активно намагається домовлятися з країнами Азії, насамперед Китаєм, Індією, Туреччиною, та країнами ЄАЕС про:

  • налагодження нових та інтенсифікацію існуючих логістичних маршрутів, насамперед морських, зокрема знаходження нових хабів замість недоступних тепер росії портів ЄС;
  • розширення присутності російської продукції на ринках цих країн, зокрема вивільнених внаслідок запроваджених санкцій обсягів експорту продукції металургійної, нафтогазовидобувної, вугільної, машинобудівної та сільськогосподарської промисловості;
  • створення спільних підприємств та використання інших схем обходу санкцій для отримання за посередництва цих країн підсанкційних комплектуючих та продажу продукції російського (спільного) виробництва до «недружніх» країн;
  • знаходження механізмів забезпечення безперебійності розрахунків по експортно-імпортним операціям між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності рф та «дружніх» країн (зокрема, через організацію дво- та багатосторонніх клірингових схем і обхід використання SWIFT через долучення іноземних фінустанов до системи швидких платежів ЦБ рф).

Ефективність реалізації цих заходів оцінювати на даний час зарано, оскільки суттєвих зрушень за ними, окрім декларативних заяв російського керівництва, поки не відбулось.

Натомість, за даними Росстату, відбувся виражений спад у обробній промисловості, особливо у таких галузях як виробництво автотранспортних засобів (-55%), випуск автомашин та причепів (-45,5%), залізничних локомотивів та рухомого складу (-25%), електричного обладнання (-18%), гумових виробів (-13%). Суттєвий негативний вплив санкцій виявився на фінансовий сектор, хімічну промисловість, високі технології і сферу ІТ. Тобто, мілітаризм російського керівництва завдав удару насамперед по тим напрямкам, які є драйверами розвитку провідних держав і суспільств, оскільки забезпечують якісну зміну умов діяльності та рівня життя. Динаміка розвитку цих галузей потребує невпинного розвитку і вдосконалення, висококваліфікованої робочої сили, міжнародної кооперації.

Відставання у цих сферах оцінюється не тільки тим, скільки років потребуватиме вихід на показники початку 2022 року за обсягами виробництва та заміщенням імпорту аналогами, а втраченим за ці роки прогресом. З кожним роком розрив між росією, обмеженою від обміну сучасними технологіями і науковими знаннями, та провідними державами збільшуватиметься експонентно.

Російські чиновники звітують про високі показники імпортозаміщення, проте який сенс у заміщенні навіть 98% виробничих потужностей, якщо 2% з них припадатиме на складні мікроконтролери іноземного виробництва, без яких зупиниться все виробництво? І які росія, в умовах зростаючого відтоку інтелектуального капіталу та деградації науково-технічного співробітництва, навряд зможе імпортозамістити в середньостроковій перспективі.

При цьому ставка російської влади на галузі добувної промисловості, зокрема нафтогазовидобувну та виробництво мінеральних добрив, як основний драйвер швидкого економічного відновлення, лиш посилюватиме «ресурсне прокляття» країни.

Тож про що в підсумку говорять абстрактні, на перший погляд, економічні показники розвитку держави і окремих галузей промисловості рф?

Про те, що війну Кремля проти України доведеться оплачувати кожному громадянину росії не тільки поточним падінням рівня життя — але і своїм майбутнім.

Майбутнім, в якому поступальний економічний розвиток вже зараз замінюється на намагання наздогнати вчорашній день.

Майбутнім, яке замість візії починає будуватися на «альтернативній історичній реконструкції» в економіці.

Майбутнім, в якому через кілька років громадяни радітимуть «новим досягненням» того, що ще вчора було нормою життя.

Також прочитати про зміст і вплив санкційної політики можна у статті: “Санкційна політика – зброя акумулятивної дії“.

Олексій Харченко

експерт Інституту інформаційної безпеки, для “Української лінії”

обход санкций

На скільки вистачить у рф грошей вести війну проти України?

У попередній публікації аналізувалася санкційна стратегія Заходу щодо росії. Але чи настільки вона дієва насправді? 

Аналітики європейської компанії Consultancy нещодавно порахували, що ведення війни проти України коштує росії близько 20 млрд дол. на добу. 

Опитані на правах анонімності виданням «The Bell» російські фінансисти та експерти стверджують, що росія протягом 1,5-2 років може дозволити собі фінансувати ведення війни проти України та одночасне виконання соціальних зобов’язань перед громадянами рф, з урахуванням ефекту уже запроваджених санкцій.

Що цьому сприяє:

Continue reading

Санкційна стратегія – зброя акумулятивної дії

6 квітня США, ЄС і країни G7 узгодили запровадження заходів, спрямованих на «підвищення економічних наслідків режиму путіна від вторгнення в Україну».

8 квітня Рада ЄС запровадила два пакети санкцій у відповідь на воєнну агресії російської федерації — економічні санкції та обмежувальні заходи щодо 217 фізичних і 18 юридичних осіб, до персональних санкцій долучилася й Велика Британія.

Також 8 квітня запровадили нові санкції щодо рф та білорусі США.

Разом із тим, у публічному дискурсі продовжують періодично фігурувати тези щодо неефективності запроваджених стосовно росії самої теми «санкцій».

Відкинувши відверто пропагандистські матеріали рф, спробуємо оцінити, чи досягають мети вжиті партнерами України заходи впливу на росію в економічному вимірі.

Continue reading

Інституційна (без)гарантія

Інститути вистояли завдяки “старій” республіканській еліті. “Старій” не стільки за віком, скільки за стійкими сформованими відносинами й цінностями.



Інститути — це тривалі і сформовані дії і відносини між людьми.

Інститути — це не гарантія.

Уся справа в людях.

Continue reading

Кібербезпека починається з кібер/медіаграмотності

Підхід до концепції кіберзахисту. Я розробив цей підхід у жовтні 2015 році на запит центрального органу виконавчої влади. Підхід до концепції задає виключно орієнтири. Ділюся тою частиною, на яку вже не поширюються обмеження.

Зараз, відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.09.2020 № 392/2020 Про Стратегію національної безпеки України» планується розробка стратегії кіберзахисту. Тому можу поділитися підходом 5-річної давнини. Але найбільш суттєве – не те як будуть розроблені концепція, стратегія, план заходів, а як вони будуть реалізовуватися.

То ж, наявність гарних виконавців (“реалізаторів”) більш цінне за креативних стратегів.

Підхід до концепції кіберзахисту

Компоненти захисту від кібер-атак

Для ефективного захисту від кібер-атак необхідно три компоненти

  • Технічні засоби захисту;
  • Нетехнічні засоби попередження/захисту;
  • Вчасне виявлення цільових об’єктів і орієнтовного часу атаки.

Технічні засоби – відіграють значну роль, становлять ядро системи кібербезпеки, але не є вирішальними.

Щоб забезпечити комплексний і ефективний захист необхідно починати з побудови «першої» лінії захисту

Виявлення слабких ланок безпеки – мінімізація «людського фактору»

  • Захист від проникнення в мережі;
  • Захист від ненавмисного «зливу» інформації;
  • Захист від «вивідування» інформації;
  • Захист від інформаційно-психологічних спецоперацій.

Ідентифікація груп тисків і впливів, які можуть здійснювати кібер-операції

  • Визначення груп, які мають ресурси та схильні до кібер-атак;
  • Моніторинг діяльності цих груп для виявлення цільових об’єктів атак і підготовки кібер-атак;
  • Моніторинг інформаційного поля (медіа та соціальних мереж, у т.ч. Dark Web) для визначення цільових об’єктів;
  • Оскільки початок кібер-атак починається з інформаційних операцій – моніторинг інформаційного поля для виявлення початку спланованих інформаційних кампаній (заходів нагнітання невдоволення, дестабілізації ситуації тощо) для прогнозування дати початку комплексних атак.

Найбільш ефективні засоби виявлення планування кібер-атак, зокрема цільових об’єктів

Open Source Intelligence (OSINT)

Дана методика використовується як з метою підвищення безпеки, так і з метою виявлення кібер-атак:

  • Виявлення інформаційних загроз (зовнішньополітичнх і внутрішньополітичних), які направлені на вразливість органів державної влади;
  • Аналіз доступної (публічної) інформації про органи державної влади – наприклад, поштові адреси, засоби зв’язку тощо;
  • Моніторинг поширення намірів про кібер-атаки – наприклад, закликів тощо.

Human Intelligence (HUMINT)

Комплекс заходів, направлених на убезпечення співробітників органів державної влади від направлених на них інформаційно-психологічних операцій:

  • Формування мережі контактів співробітників для виявлення слабких ланок захисту;
  • Виявлення психологічно не стійких осіб, які можуть виступати об’єктами кібер-атак та інформаційно-психологічних операцій;
  • Аналіз публічних профілів співробітників, через яких можуть бути здійснені кібер-атаки;
  • Ідентифікація первинних сигналів (контактів), які містять ознаки «вивідування» інформації.

Практичні заходи попередження кібер-атак

Формування штабу кібер-захисту

Підготовча робота

  • Вивчення зарубіжних концепцій і практик кібер-безпеки;
  • Аналіз існуючих нормативних і технічних документів і практик для їх адаптації під сучасні виклики.

Попередні заходи

  • Аналіз інформаційної присутності органів державної влади;
  • Постійний моніторинг публічного поля на предмет початку інформаційно-психологічних операцій;
  • Підготовка публічних профілів органів державної влади (присутності в публічному просторі) для мінімізації кібер-атак;
  • Побудова сценаріїв і регламентів діяльності за основними напрямками кібер-атак:
    • інформаційно-психологічні операції;
    • «вивідування» інформації та ураження приватних технічних засобів зв’язку й техніки.

Проведення тренінгів

Для співробітників органів влади для підсилення «слабких ланок» захисту:

  • Користування технічними засобами зв’язку;
  • Правила поширення інформації про місце роботи в публічному і приватному просторах;
  • Регламенти протидії тактикам маніпулювання і «вивідування».

Формування бази

Облік груп, які мають технічні засоби і приховані наміри до кібер-атак, їх постійний моніторинг.

Основна загроза для кібербезпеки – користувачі, що не мають достатнього рівня кібер/медіаграмотності

“Баг – это ошибка в человеческом мышлении”, – Mr. Robot

Компанія Positive Technologies (тут) щоквартально публікує звіти щодо кібер-атак. Так, в актуальному звіті “Актуальные киберугрозы: II квартал 2020 года” (тут) зазначається:

Рисунок 13. Методы атак (доля атак на промышленность)

Медіавіруси – шкідливіші за програмне забезпечення

“Зачем покупать завод, если можно купить директора”, – Б.Березовский

Найкращі технічні засоби захисту безсилі проти дій співробітників:

  • відкривання фішингових листів;
  • завантаження піратського ПЗ;
  • завантаження піратських медіа (фільми, ігри);
  • перегляд сайтів із фейковими новинами та статятми;
  • і тому подібне.

І це ми не ведемо мову про соціальну інженерію, жертвами якої стають люди з низьким рівнем медіаграмотності.

Реалізація даного підходу – надійний захист від шкоди, які можуть здійснити віруси на кшталт “Petya”.

Саме тому кібер/медіаграмотність – один із базових інструментів національної безпеки держави та суспільства.