Спочатку я хотів дати відповідь: “кого обрати Київським міським головою?”. А потім зрозумів, що це не головне, головне – сформувати методологію вибору.
Питання “кого обрати” – фіксує актуальність, класичний вираз Леоніда Кравчука “маємо, що маємо”, а відтак – безглузде, бо не дає перспективи розвитку. Методологія ж вибору – навпаки, задає ціннісні орієнтації, спонукає кандидатів до розвитку, а таким чином, задає перспективу.
Отже, як я буду обирати?
Дізнаюся, що взагалі обирається – компетенції та регламенти
Це можна дізнатися в таких законах:
- Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст.12 – про міського голову, ст.13 про виконавчі органи влади і т.д. – буде корисно).
- Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” (закон не великий, то ж прочитати варто)
Регламенти:
Київської міської державної адміністрації
Огляну, хто є кандидатом на посаду Київського міського голови та до Київської міської ради
Наразі, це 19 кандидатів на посаду Київського міського голови та 35 політичних партій до Київської міської ради. Більше подробиць у цій спільноті в ФБ “Вибори до Київради“.
За моїм припущенням, краще, коли команда одна – тоді чітко видно, хто за що несе відповідальність. Але це не обов’язково.
Для цього складу таблицю:
1. Посадові обов’язки
2. Підтвердження кваліфікації (мені дуже подобається підхід Європейської комісії – Annex G, professional capacity):
- що вже було зроблено: рік, назва (тема), проблема, спосіб вирішення, результат, статус, посилання тощо;
- що робиться – за тим самим підходом;
- що планується зробити – це і є програмні засади (напрямки):
- чому він важливий: що спричиняє, що буде, якщо його не вирішити;
- бачення вирішення;
- очікувані результати;
3. Проектна команда (їх резюме відповідності поставленим задачам: той самий критерій, що й для кандидата в мери, див. Annex G, ссилка на соц.мережі);
4. Мотиваційний лист (пояснення, чому саме цьому кандидату це вдасться)
5. Система зв’язку із кандидатом
6. Представленість в районах (за аналогією)
Щодо оцінки програм
Мені б дуже хотілося бачити, що кандидати не просто вирішують проблеми міста, а дивляться на глобальні контексти.
Індекси – дуже корисна штука, яка дозволяє виміряти “що є” та оцінити “що стало”, тобто, визначити ефективність роботи.
Існує багато індексів:
Liveability Ranking and Overview EIU:
- Стабільність – 25%: криміногенна ситуація, тяжкі злочини, можливість терору, загроза військового конфлікту, загроза громадських конфліктів / безпорядку;
- Охорона здоров’я – 20%: доступність охорони здоров’я (приватної), її якість, доступність комунальної охорони здоров’я, її якість, доступність спеціалізованих ліків, загальний рівень (рейтинг Світового банку);
- Культура та екологія – 25%: вологість, дискомфорт клімату, вівень корупції, соціальні чи релігійні обмеження, рівень цензури, забезпеченість спортом, рівень культурного розкитку, забезпеченість продуктами харчування, забезпеченість продуктами споживання;
- Освіта – 10%: доступність приватної освіти, її якість, якість комунальної освтіи (Світовий банк);
- Інфраструктура – 20%: якість доріг, якість громадського транспорту, якість міжнародного сполучення, якість ЖКГ, якість забезпечення енергоресурсами, якість водопостачання, якість телекомунікаційних зв’язків.
2014 Quality of Living Worldwide City Rankings – Mercer Survey: 39 факторів, 10 категорій:
- Політичне та соціальне середовище: політична стабільність, криміногенне становище, захист правопорядку тощо;
- Економічне середовище: регулювання обміну валют, банківські послуги;
- Соціокультурне середовище: доступність медіа та цензура, обмеження особистих прав і свобод;
- Система охорони здоров’я: медичне забезпечення, інфекційні захворювання, забруднення повітря, організація системи каналізації та очищення, організація утилізації сміття тощо;
- Школи та освіта: стандарти та можливість отримання міжнародної освіти;
- Громадські служби та транспорт: електрика, вода, громадський транспорт, сполучення тощо;
- Відпочинок: ресторани, театри, кінотеатри, спорт і дозвілля тощо;
- Споживчі товари: доступність їжі / товарів щоденного споживання, машини тощо;
- ЖКГ: оренда будинків, утримання будинків, меблі, сервісні служби;
- Природне середовище: клімат, природні катастрофи.
Monocle’s Most Livable Cities Index, критерії (також корисне інтерв’ю головного редактора):
- безпека / криміногенне становище;
- міжнародне сполучення;
- клімат;
- якість архітектурних споруд;
- громадський транспорт;
- толерантність, охорона природного середовища;
- урбаністичний дизайн;
- умови ведення бізнесу;
- про-активність міської політики;
- охорона здоров’я.
Автор The 21st-Century City special report журналу Forbes, назвав такі критерії: “сприяння можливостям для розвитку, місце, яке привертає увагу амбіційних мігрантів, родин та підприємців. Таке місто має розкривати потенціал, сприяти соціальній мобільності. Амбіційні люди – конкурентні. Такими містами свого часу були – Рим, Багдад, Амстердам, Лондон, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Шанхай, Мумбаї. Тому існує різниця між урбаністичними, добре організованими містами, як Цюріх, Відень чи Копенгаген та сучасними передовими містами. Для таких міст більше підходить назва «контрольованих» або ж «урівноважених». Мир та спокій – це дуже важливо, але це не те, що зумовлює глобальні культурні чи комерційні зміни. Зростання та зміни виникають там, де змішується локальне населення з мігрантами, а не туристами…Сучасні міста мають визначати майбутнє.”
Крім того, можна також брати до уваги і загальні міжнародні індекси:
- Human Development Index (ООН): прогноз середньої тривалості життя при народженні, рівень грамотності дорослого населення і сукупна частка учнів та студентів; рівень життя, оцінений через ВВП на душу населення при паритеті купівельної спроможності.
- Happy Planet Index: “суб’єктивна задоволенність життям” х “прогнозована тривалість життя” / “екологічний слід”
Можна застосовувати й інші індекси, але головне, обґрунтування їх використання.
Звісно, це індивідуальний підхід, але мені здається, якщо уніфікувати його – можна досягти змагання не “хто красивіший чи краще говорить”, а “хто що реально хоче та може зробити”, себто перевести змагання від обгорток до креативності ідей та бачення майбутнього.
Обговорімо:
